Чорнобиль – біль, який не можна забути

В Ужгородському торговельно-економічному інститут КНТЕУ в режимі онлайн проводився круглий стіл та години пам’яті, приурочені 35-й річниці аварії на Чорнобильській АЕС.

26 квітня 1986 року, о 1 год 23 хв, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний вибух – наймасштабніша трагедія для людства. Вибух, який зруйнував життя тисячам людей і утворив багатокілометрову зону відчуження, назавжди закарбувався в пам’яті не одного народу. Внаслідок вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.

Дякуємо за подвиг пожежникам, військовим, медикам, усім ліквідаторам аварії на ЧАЕС, які вступили в нерівний бій з жорстокою, невидимою зброєю, адже наслідки радіаційного випромінювання стали фатальними для багатьох із них.

Вічна пам`ять героям, що віддали своє життя у боротьбі з цією техногенною катастрофою!

Цей дощ – як душ … Цей дощ – як душ…

Цей день такий ласкавий.

Сади цвітуть. В березах бродить сік.

Це солов’їна опера, Ла Скала!

Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.

Тут по дворах стоїть бузкова повінь.

Тут ті бузки проламують тини.

Тут щука йде, немов підводний човен, і прилітають гуси щовесни.

Але кленочки проросли крізь ґанки.

Жив–був народ над Прип’яттю – і зник.

В Рудому лісі виросли поганки, і ходить Смерть, єдиний тут грибник…

Ліна Костенко. 2019

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *